Колиска  – то життя, що не кінчається. Життя, що оновляється.  Життя людського серця і пам’ яті. Скільки матерів, стільки мелодій.

Записано зі слів Хмилівської Ніни Пилипівни 1940 р.н., жительки  села Баштанків

Спи, дитя моє, ти життя моє!

Спи,  дитя,  моє  красне!

Поки сонечко не запалиться.

Поки місяць не згасне.

А, я, бідная, над  колискою

Цілу ніч не здрімаю,

Про життя своє нещасливеє

Тобі пісню співаю.

Тиха нічка, темнесенька,

А дитина  малесенька.

А-а, люлі,

Дитиночко, спати,

А бабуся буде колисати.